Як повідомляє Ukrainian Wall, понад 30% українських агровиробників так чи інакше вже використовують інструменти штучного інтелекту. Такі цифри оприлюднив директор агромедіа та освітньої платформи Aggeek Станіслав Шум під час презентації дослідження «Цифрове Агро 2026. Технології, що переміщають аграріїв з полів в офіси» на Agro Ukraine Summit.
У дослідженні взяли участь 50 інноваційних агрокомпаній, які сумарно обробляють понад 2,2 млн гектарів земель — це близько 10% земельного банку країни. Також опитали 2 тисячі учасників онлайн-анкетування. Вибірка дає доволі репрезентативний зріз того, як український агросектор насправді взаємодіє зі штучним інтелектом.
Телеграм-боти обігнали професійні рішення
Наймасовішим каналом використання ШІ серед аграріїв виявилися телеграм-боти — через них працюють 52% компаній, які вже застосовують технологію. Ще 30% використовують штучний інтелект для прогнозування врожайності, 16% — для оцінки ризиків хвороб і шкідників, по 8% — для визначення зон посіву та планування внесення засобів захисту рослин. І лише 3% довіряють ШІ планування збирання врожаю та логістику.
Попри ці цифри, Станіслав Шум наголошує: сільське господарство залишається сферою, де штучний інтелект матиме менший вплив порівняно з іншими індустріями. «Поки що він здебільшого застосовується для точкових функцій, а не для ухвалення професійних агрономічних рішень», — зазначив він агентству «Інтерфакс-Україна».
Чому агрономічний ШІ буксує
Головна проблема — дані. В агросекторі вони накопичуються значно повільніше, ніж в інших галузях, а для навчання алгоритмів потрібні величезні масиви. Крім того, аграрії не завжди готові покладатися на інформацію, отриману в інших господарствах. Один і той самий сорт пшениці на сусідніх полях може дати різний результат через десятки локальних факторів, які ШІ просто не бачить у своїх датасетах.
Водночас рівень цифровізації сектору вражає: 88% компаній використовують GPS-моніторинг техніки, 81% — супутниковий моніторинг розвитку посівів, 80% — системи управління господарством та автопілоти для техніки. Дрони для внесення засобів захисту рослин застосовують 60% опитаних. Найчастіше їх запускають для десикації посівів (42%), внесення інсектицидів (30%) та фунгіцидів (29%).
AI-агенти — наступний рубіж
Майже половина агровиробників — 46% — уже планують впроваджувати так званих AI-агентів. Це системи, здатні не просто аналізувати дані, а самостійно приймати операційні рішення в межах заданих параметрів. Якщо ці плани реалізуються, українське сільське господарство може зробити стрибок від «ручного» використання ШІ до часткової автоматизації управлінських процесів — і тоді співвідношення тих, кого технологія «пускає», і тих, кого «залишає за бортом», різко зміниться.
Раніше Ukrainian Wall писав: україна передасть дрони за океан: зеленський розкрив, яка країна отримає технології.
Ми вже повідомляли: на EUROSATORY 2026 бійці 225 штурмового полку шукали технології для фронту.
Більше за темою: системи допомоги водієві не рятують: які технології створюють лише ілюзію безпеки.
