Як повідомляє Ukrainian Wall, російська пропаганда вкотре запустила в інформаційний простір чергову порцію брехні про українську армію. Цього разу ворожі ресурси поширюють відеоінтерв'ю мешканки прифронтового села на тимчасово окупованій території Донеччини, яка нібито стала свідком «звірств ЗСУ».

Сюжет побудований за класичною схемою кремлівської дезінформації: жінка з прихованим обличчям розповідає на камеру, як українські військові відбирали у місцевих жителів мотоцикли та закидували їх мінами. Жодного документального підтвердження — ані фото, ані відео, ані свідчень інших очевидців — автори не надають.

Абсурдність історії стає очевидною, щойно «очевидиця» починає деталізувати «злочини». За її словами, «українські дронщики» повісили на дереві 60-річного пенсіонера лише за те, що «він щось у них взяв». Формулювання настільки розмите, а мотивація настільки безглузда, що навіть пропагандистський монтаж не рятує сюжет від провалу. Обличчя жінки старанно приховане — ймовірно, щоб унеможливити перевірку її особи та обставин «інтерв'ю».

Дзеркальне звинувачення: улюблений прийом кремля

Метод, який використовує російська пропаганда, давно відомий як «дзеркальне звинувачення»: злочини, які систематично вчиняє сама армія рф, приписуються українським військовим. Саме російські окупаційні війська роками тероризують цивільне населення на захоплених територіях — від мародерства до фізичного знищення людей. А тепер ці самі дії «переписують» на ЗСУ.

Центр протидії дезінформації при РНБО України, який викрив цей фейк, наголошує: жодних реальних доказів «звірств» пропагандисти не надали й не могли надати — бо їх просто не існує. Усе тримається на емоційному тиску: приховане обличчя, тремтячий голос, розмиті кадри — стандартний набір для фабрикування «сенсації».

Конвеєр брехні: що стоїть за черговим фейком

Це не поодинокий випадок. Лише за останні пів року російська пропаганда продукувала десятки подібних сюжетів: від вигаданих «розстрілів цивільних» у Покровську до фейкових «вилучень дітей» з боку ЗСУ. Схема щоразу однакова: знайти людину (часто під тиском або за гроші), записати «свідчення», приховати обличчя — і запустити в інформаційне поле через підконтрольні Telegram-канали та сайти.

Мета таких вкидів — дискредитація української армії в очах як власного населення, так і міжнародної спільноти. Однак щоразу ці фейки розсипаються при першій же спробі фактчекінгу. Відсутність конкретних імен, дат, локацій та незалежних свідчень — головний маркер пропагандистської підробки.

Раніше Ukrainian Wall писав: пропаганда рф сховалася за італійське видання після удару по Лаврі: що виявили.

Ми вже повідомляли: росія вдарила по Лаврі й переклала вину на Україну: як працює пропаганда після атаки на Київ.

Більше за темою: рф запустила нову хвилю ШІ-фейків: кого тепер імітують для тиску на українців.